Десять років голинські пайовики воюють за своє майно - 20 Березня 2012 - Брошнів-Осада
Головна » 2012 » Березень » 20 » Десять років голинські пайовики воюють за своє майно
08:55:20
Десять років голинські пайовики воюють за своє майно
Ігор ЛАЗОРИШИН

Упродовж десяти років працівники колишнього ТзОВ «Сільськогосподарське підприємство «Надія», що функціонувало в селі Голині на Калущині, куди лишень не зверталися, щоб вичерпати, як вони стверджують, затяжний спір між власниками майнових паїв та керівництвом місцевого малого приватного підприємства «Буран».

"Калуським МВ УМВС України проводиться перевірка за матеріалами ЖРЗПЗ №2428 від 30.08. 2010 р. Окрім того, відповідно до листа Калуського МВ УМВС від 24.05.2011 р. № 8942, районною державною адміністрацією було утворено комісію для проведення інвентаризації майна, переданого пайовиками ТзОВ «Сільськогосподарське підприємство «Надія» директору ПП «Буран». Проте керівник зазначеного підприємства чинить перешкоди у роботі комісії, не допускаючи її на територію підприємства», — йдеться в листі-відповіді голови Калуської РДА Василя Петріва за липень 2011 року. А вже у лютому цього року керівник райдержадміністрації на журналістський запит «Галичини» повідомив: «За поданням Калуського МВ УМВС України в Івано-Франківській області 26 серпня 2011 року Калуським міськрайонним судом винесено постанову, якою надано дозвіл на проведення контрольно-ревізійним управлінням в Івано-Франківській області (нині — Держфінінспекція в Івано-Франківській області) ревізії фінансово-господарської діяльності МПП «Буран»... За результатами проведеної ревізії складено акт». Ревізію проводили «в рамках кримінальної справи за зверненням слідчого Калуського МВ УМВС». інтриги додає той факт, що, за інформацією начальника головного управління агропромислового розвитку Івано-Франківської ОДА Миколи Сухолиткого, на 7 липня 2009 року «пайовий фонд колишнього колективного сільськогосподарського підприємства становив 421,9 тис. грн.», але пайовики, які звернулися до нашого часопису, називають суму приблизно чотири з половиною млн. грн., наголошуючи, що з майна 2000 року на цей час майже нічого не залишилосьѕ

На останках «Росії»...

Селянська спілка «Нове життя» з’явилася в селі Голині на базі колишнього потужного колгоспу «Росія». А 1996 року комісія Калуської РДА розподілила майно «Нового життя» та своїм розпорядженням провела державну реєстрацію чотирьох товариств, серед яких і ТзОВ «Сільськогосподарське підприємство «Надія». Наприкінці 1999 року збори працівників створили комісію з інвентаризації та оцінки майна, закріпленого за «Надією». Ось як описують подальші події колишній перший керівник «Надії» Микола Луців і останній її чільник — Федір Шевчук: «Комісія приступила до оцінки майна згідно з існуючими положеннями, але чомусь сільському голові Тиж В. Х. ця комісія не сподобалась. Тиж В. Х. разом з начальником управління сільського господарства та продовольства Качмар В. Я. склали свою комісію і наказом управління сільського господарства від 20.01.2000 р. її назначили, порушивши трудове законодавство про сільськогосподарські підприємства. Ця комісія до кінця не закінчила розрахунки з визначення майнових паїв у натурі, порушивши наказ Міністерства аграрної політики України. Розпорядженням Голинської сільської ради створення комісії від 13.12.1999 року відмінено сесією від 14.06.2000 року. 19.03.2000 р. сільський голова Тиж В. Х., начальник управління сільського господарства та продовольства Качмар В. Я. провели схід селян без відома керівників та засновників товариства «Надія», порушивши законодавство «Про сільськогосподарські підприємства», одержали фіктивний протокол, який оформили як збори пайовиків «Нового життя» (підприємство вже чотири роки не існувало), на яких були присутні 400 осіб, а фактично було 150, більшість з яких не є пайовиками товариства. Після проведення таких зборів керівник МПП «Буран» Мазурик П. П. та деякі члени комісії безпідставно почали займатись самоуправством щодо майна товариства «Надія». Попри те, що колективний договір між пайовиками (заяви написали 611 осіб ) і ТзОВ «Надія» був чинний до 2001 р. Під керівництвом сільського голови Тиж В. Х., начальника управління сільського господарства та продовольства Качмар В. Я. (екс-чільник Калуської РДА) та керівника МПП «Буран» Мазурика П. П. насильницьким способом забрано у підприємство «Буран» сільгосптехніку, виробничі будівлі, цегельний завод, столярний цех, пилораму, АВМ, КЗС, автомашини й інші матеріальні цінності, що належали товариству «Надія», безпідставно захопили площі жита, продали будинок оператора, розібрали телятник, зникла безвісти електропідстанція» і т. д.


За інформацією, Миколи Луціва, він очолив «Надію» з боргом «Нового життя» на суму 235 тис. грн., та це, на його переконання, не було перешкодою для подальшого господарювання, а до банкрутства — й поготів, тому що інші структури боргували товариству до 4,5 млн. грн. «Неправомірні дії тодішнього начальника районного управління сільського господарства та продовольства Василя Качмара, сільського голови Голиня Віри Тиж та керівника МПП «Буран» Петра Мазурика, — каже колишній голова ТзОВ «Надія» Микола Луців, — фактично спровокували подальше банкрутство сільськогосподарського підприємства, і як результат — багаторічний конфліктѕ»

А хто коло зачарував?

З інформації начальника головного управління агропромислового розвитку івано-Франківської облдержадміністрації Миколи Сухолиткого за 2009 рік довідуємося, що згідно з актом КРУ в Івано-Франківській області за 21листопада 2003 року «пайовий фонд колишнього колективного сільськогосподарського підприємства становить 421, 9 тис. грн.», а до переліку осіб, які мають право на майновий пай, включено 611працівників: «На підставі рішення місцевої комісії з організації вирішення майнових питань від 30.07.2000 року, згідно з актами приймання-передачі від 01.08.2000 року 420 пайовикам передано майно в спільну часткову власність на суму 296,3  тис. грн, яке пайовики в особі уповноваженого Лесюка і. П. передали в оренду на 10 років МПП «Буран». Крім цього, згідно з актами приймання-передачі від 10.08.2002 року до цього списку осіб включено ще 50 осіб і передано підприємству майно на суму 33,4 тис. грн. Також приватному підприємству передано майнові паї 73 померлих осіб у складі не витребуваного майна на суму 50,0 тис. грн. та незавершене будівництво вартістю
2,5 тис. грн. на умовах відтермінування платежу». Перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності МПП «Буран», які проводилися на виконання доручення прокуратури області 2003 року та рішення Калуського міськрайонного суду 2006 року, порушень не виявили. Також було свого часу закрито і кримінальну справу №4-164 через брак доказів. Але якщо скарги і через стільки часу не припинилися, то, очевидно, проблема не вичерпалася і, на думку нинішнього сільського голови Голиня Віктора Ляховича, було б ефективніше, якщо б пайовики осібно, а не шляхом колективних звернень, вдалися до відстоювання своїх інтересів у суді (за неофіційною інформацією, дехто вже до цього вдався).


— Говоритиму виключно на основі тих документів, якими наразі володіє сільська рада, — каже сільський голова Голиня Віктор Ляхович. — Є 611 людей, які мали б отримати свій пай у спілці «Нове життя». За документами МПП «Буран» виходить, що 470 осіб свої паї отримали в натурі. Тож ще понад 100 осіб — не отримали. З тих 470, згідно з їх заявами, є чимало пайовиків, які хочуть вийти з договору оренди з МПП «Буран», але не можуть. Бо, мовляв, таке передбачав попередній договір. Хоч по закінченні десяти років орендар зобов’язаний це зробити або залишити договори чинними — за рішенням сторін. Так ніби зачароване коло. Коли 2000 року люди отримали паї в натурі, то згідно з законодавством орендар зобов’язаний був оформити людям їх у власність. Але, виглядає, що таких документів нема. і ось у 2006 році директор «Бурану» Петро Мазурик сказав, що ніби люди продали йому майно, але, за законом, переписати майно у сільській раді не можна. Тільки нотаріально. А Петро Петрович цього робити не хотів. і людям не віддає, бо боїться, що відтак йому не повернуть. Частина людей підписувала дозволи на розпорядження їх майном, але багато хто з них забирав свої довіреності, мотивуючи це тим, що від «Бурана» грошей не отримали чи отримали частину. Найбільша біда в тому, по-перше, що нема згоди між пайовиками та керівництвом «Бурана», а по-друге, їх майна в натурі практично нема, бо те, що є, важко назвати майном. Навіть попри те, що майно, зокрема померлих пайовиків, передавалося «Бурану» лише на тимчасове утримання. Мені важко говорити про юридичну правомірність документації, яка є у нас, адже на ній виключно печатки однієї сторони — МПП «Буран». Ні печатки сільської ради, ні товариства «Надія» нема. Як нам відповіли юристи нашої райдержадміністрації та райради, люди мали б звертатися до суду. Але ж і там — стіна. Бо у пайовиків не оформлено права власності на
об’єкти. і «Буран» у цьому не зацікавлений. Дуже складна ситуація.

Повчання від Мазурика

...У рішенні виконкому Голинської сільської ради за 11 січня 2007 року читаємо і таке: «Частини майна, поданого в переліку МПП «Буран» на оформлення права власності, немає в наявних актах прийому-передачі, і є значна частина пайовиків, які не отримали майно в натурі (із 611 осіб, що мали право на майно, в списках МПП «Буран» — 470); оформлення наявних документів щодо паювання колишньої селянської спілки «Нове життя» не відповідає вимогам чинного законодавства і нема можливості встановити їх достовірність; частини майна (сінажні споруди, АВМ, телятник, автозаправка та ін.), поданого в переліку на оформлення права власності, немає в натурі (розібрані, зруйновані); відсутні документи, які підтверджують право керування МПП «Буран» майном пайовиків» і т. д. У тому, що частина майна фігурує лишень на папері, а не в натурі, переконалися і ми під час відвідин села і роботи над цією статтею.
 А торік 19 жовтня ми надіслали журналістський запит директорові МПП «Буран» Петрові Мазурику — з проханням прокоментувати скаргу пайовиків «Надії». Але Петро Петрович 1 листопада 2011 року зателефонував до «Галичини» та повідомив, що одержав інформаційний запит і в телефонній розмові щонайперше дав стислу, але непривабливу «характеристику» скаржникові, зазначивши, що ніякого конфлікту між ним як директором МПП «Буран» і пайовиками нема, та повчально дорікнув, як це «Галичина», марнуючи його час на якісь коментарі, опустилася до дослідження цієї теми, і припустив, що хтось спеціально її «замовив». Бо, мовляв, у Голині вже селом чутки ходять про очікувану статтю в «Галичині». Але попри все директор «Бурану» пообіцяв дати свої письмові коментарі. Та не дав.

Невеселі «сюрпризи»

Попри те, що частина пайовиків колишньої селянської спілки «Нове життя» впродовж років воює за повернення свого майна від МПП «Буран», недавно ПП «Юридична агенція «Приватна справа плюс К» звернулася до Голинської сільської ради з заявою про відведення землі під належне їм майно на підставі свідоцтва про реєстрацію права власності, виданого БТі в листопаді 2011 року. Йдеться про все майно, що залишилося від колишнього колгоспу, яке підприємці купили в директора «Бурану» Петра Мазурика ще 2007 року: майно 420 пайовиків, що перебуває в оренді; майно резервного фонду, яке передано на відповідальне зберігання МПП «Буран» 2000 року в рахунок померлих 73 пайовиків, у яких не визначено спадкоємців; майно майже 100 пайовиків, які його не отримали в натурі. «Цей факт продажу став сюрпризом не лише для пайовиків та сільської ради, а й для правоохоронних органів, які проводили ревізію МПП «Буран», бо П. Мазурик подав документи, що це майно пайовиків на грудень 2001 року перебуває в оренді та на балансі МПП «Буран», — констатує сільський голова Голиня Віктор Ляхович, наголошуючи, що в цій історії більше питань, ніж відповідей: «Коли отримаємо відповідь — відомо лиш Богові».

Інтернет версія газети "Галичина"
Категорія: Розслідування | Переглядів: 457 | Додав: Yulian | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Счетчик PR-CY.Rank Счетчик PR-CY.Rank Yahoo bot last visit powered by MyPagerank.Net Msn bot last visit powered by MyPagerank.Net